Чим можна пояснити невелику електронегативнисть металив ?​

поряд з металами і неметалами існують проміжні хімічні елементи, для яких

можна застосовувати і енергію іонізації, і енергію спорідненості. Загальною енергетичною

характеристикою в цьому випадку є та, яка об’єднує енергію іонізації і енергію

спорідненості до електрону – це і є електронегативність(EH). Електронегативність є

характеристикою для всіх хімічних елементів, вона представляє собою суму абсолютних

величин енергії іонізації і енергії спорідненості до електронів.

ЕН = /Еі/ + Есп

ЕН(Li) = /Еі(Li)/ + Есп(Li) = 5,392eV

EH(F) = 17,42eV + Eсп(F)

ЕН металів як правило значно менша, ніж неметалів. Вона включає величину Еі, яка

показує на скільки легко або важко атом віддає електрон. Есп показує, як енергійно атом

приєднує електрони.

Для зручності електронегативність літію умовно приймають за 1. Якщо брати F, то він

має найбільшу із усіх елементів електронегативність, яка дорівнює 4. Метали більш

активні ніж Li мають електронегативність менші за 1. Наприклад у Cs=0,7.

Розмір атомів повністю зв’язаний з електронегативністю і є оберненими величинами

до електронегативності. Наприклад F має найбільшу електронегативність і найменший

атомний радіус. А у Cs найбільший атомний радіус і найменший ЕН. ЕН елементів ІІ

періоду змінюється прямолінійно від Li до F.