39. Випишить з поданих речень антоніми, визначте лексичну основу протиставлення та якими частинами мови виражені антоніми. 1. У небі вітер кучерявий колише теплую блакить, і на землі гойдає трави, і затихає, й знов шумить (М. Рильський). 2. Ось і Великдень зверху задзвонив у всі дзвони, а низом розстелив веснянки. У церкві вистоювала старість, біля церкви стрічалися молодість і любов, а під ними бавилося наше дитинство (М. Стельмах). 3. І буду ждати кожної години в далекому чи близькому краю одну тебе, тебе єдину. 4. О друже мій, попереду розлука, а зустрічі — чи трапляться вони (В. Симоненко). 5. Є слова, що білі-білі, як конвалії квітки, лагідні, як усміх ранку, ніжно-сяйні, як зірки. Є слова, як жар, пекучі і отруйні, наче чад. . . 6. Для мене любих слів ти не знайшла, бо всі давно їх іншому сказала. . . 7. З журбою радість обнялась. . . 8. Сміються, плачуть солов'ї і б'ють піснями в груди . . . 9. Як іскра ще в тобі горить і згас- нути не вспіла, гори Життя єдина мить, для смерті ж — вічність ціла (О. Олесь). ​