Багато ссавців залишають на межі території своєрідний „коктейль" із запахів - вони змішують сечу, калові маси і феромони. Найчастіше хижаки і гризуни, що володіють індивідуальною територією, мітять її межі каловими масами і сечею. Багато видів куниць позначають свої ділянки секретом особливої залози, яка знаходиться в області анального отвору. Деякі територіальні особини обприскують під час сечовиділення встають на передні кінцівки, завдяки цьому сеча обприскує велику територію. В деяких випадках запахові мітки використовуються тільки для того, щоб особини, що живуть на одній ділянці, якомога рідше зустрічалися одне з одним (наприклад, борсуки). Якщо тварини все ж таки зустрічаються, то перш ніж між ними відбудеться сутичка, господар території видає попереджувальне гарчання, потім приймає певні пози і лише в тому випадку, якщо незваний гість після всіх цих демонстрацій не віддалиться, господар переходить у наступ. При цьому тварини завдають одна одній серйозних травм, нерідко в результаті сутички один із супротивників гине. Підчас парування самці змагаються за кращу територію.