Декларація прав людини і громадянина мала велике значення не тільки для Франції, а й для всього світу, оскільки в ній викладено засади передового для своєї епохи суспільного й державного ладу, визначено новий правопорядок. Водночас вона не мала правової сили, а була лише документом революційної влади, яка прагнула встановити конституційний лад. Тому багато її положень не могли бути реалізовані у Франції наприкінці XVIII ст. Шлях до цього пролягав через створення громадянського суспільства й утвердження політичної демократії.