твір на тему Маруся богуславка народна легендарна героїня свого часу​

Чимало дум склав народ про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в 16—17 століттях.

Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців любові до рідної землі, волелюбного духу.

Перед ними, як зірка, світився яскравий образ далекої вітчизни. Патріотичний подвиг української дівчини-невільниці оспівано в думі «Маруся Богуславка».

«Дівка-бранка Маруся, попівна Богус-лавка» приходить до темниці, в якій уже тридцять літ сидять козаки, і звільняє їх. Невільники повертаються додому «на ясні зорі, на тихі води, у край веселий».

У думі Маруся зображена тільки в одному епізоді — звільнення бранців з неволі і прощання з ними. Вона, певно, давно вже в полоні і не може порвати з тим життям, яке у неї склалося.

Маруся просить козаків передати батькам, щоб не збирали грошей для її викупу, бо вона вже додому не повернеться:

Бо я вже потурчилась, побусурменилась Для розкоші турецької, Для лако. мства нещасного!