Чи є в наші часи народні герої і хто вони​

А хто ж вони, герої нашого часу насправді? Яких подвигів від них чекати, і де переховуються ці сучасні «супермени»? Чи, можливо, нам варто згадувати про них лише в гумористичних передачах?

Хто вони справжні герої? Талановиті політики, котрі майстерно володіють мистецтвом переконування та «заговорювання зубів», перетворюючи людський мозок на мішанину із власної брехні, шановані бізнесмени, котрі на камеру вихваляють свої добрі вчинки та хизуються своїми пожертвами, а поза неї, роз’їжджаючи на шалено дорогих автомобілях, та добудовуючи чергову віллу десь на Канарах чи Мальдівах, і копійчини не подадуть нужденним.

То це наші герої? Від них ми сподіваємось надзвичайних вчинків, від них чекаємо дива? Цим людям ми готові відати кермо нашого життя?

Як сказав великий Кобзар:

«Схаменіться! будьте люди,

Бо лихо вам буде.

Розкуються незабаром

Заковані люде,

Настане суд, заговорять

І Дніпро, і гори!

І потече сторіками

Кров у синє море

Дітей ваших. . . і не буде

Кому помагати. »

Так от, з такими героями ми далеко «не заїдемо», і буде нам лихо!

А справжні герої не вихваляються на камеру, їм не потрібна увага та всенародне визнання, вони звичайні люди котрі кожного дня долають невимовні труднощі, для котрих кожен новий день є справжнім випробуванням, та вони не нарікають на долю, і дякують Богові за кожен прожитий день на цій землі.

Справжні герої це - люди котрі своїм існуванням доводять, що недаремно живуть на цьому світі. Це одинокі матері, котрі самотужки виховують своїх дітей не сподіваючись на підтримку когось стороннього, це прості люди, що не відвертаються від чужих проблем та бід, що допомагають іншим не сподіваючись на визнання чи нагороди, це інваліди, що, здавалось би мали найбільше нарікати на життя, але своїм прикладом доводять усім що сила духу, та бажання жити, все що потрібно для щастя, завойовуючи медалі на світових чемпіонатах, та міжнародних турнірах.