Вплив Кримського ханства на сусідні держави і українських земель у ХV ст. КРАТКО И ДАЮ 40 Поинтов​

вот

У ході монголо-татарської навали Крим перейшов до складу Золотої Орди, на його території утворився улус із центром у місті Солхаті (сучасний Старий Крим). Із ХІІІ ст. на території Криму активно розселилися вірмени та італійці, а монголи та половці започаткували кримськотатарський етнос. Із кінця ХІІІ ст. в Криму все більшого поширення набув іслам.

Активний розвиток міст, ремісництва та торгівлі продовжувався й після підпорядкування кримських земель Золотій Орді. Генуезькі купці, із дозволу золотоординської адміністрації, розпочали засновувати власні факторії, які стали основними важливими осередками торгівлі. Так найбільшою факторією на Кримському півострові стало місто Кафа (сучасна Феодосія), відоме своїм невільницьким ринком, де татари продавали в рабство військовополонених. 1318 року в Кафі утворилося католицьке єпископство.

Початок XV століття був важким часом міжусобних війн на території Золотої Орди. Місцева впливова татарська знать на чолі з Хаджі-Гіреєм виступила за виокремлення Криму в незалежну державу, внаслідок чого, за його сприяння утворилася нова держава – Кримський улус у південно-східній частині Кримського півострова. А вже в 1449 році Хаджі-Гірей проголосив себе повноправним володарем Криму й оголосив про незалежність ханства від Золотої Орди. Після смерті Хаджі-Гірея розпочалася боротьба за спадщину між його синами, в результаті якої в Криму утвердився Менглі-Гірей.

1475 року турецький султан Мегмед ІІ розпочав захоплення Кримського півострову, здобувши ключові торгові міста, включно з князівством Феодоро, – все південне узбережжя Криму. Менглі-Гірей визнав васальну залежність від Османів, будучи змушеним відтоді брати участь у військових походах турецького султана, який також самостійно призначав та усував підвладних йому ханів.