Проблема полягає, перш за все, у тому, що у сфері сільського господарства започаткувалась тенденція зниження чисельності населення працездатного віку, відбувається природне скорочення чисельності населення. Майже кожний сільський житель досягнув пенсійного віку. За останні п'ять років в селах народилось майже у два рази менше людей, ніж померло. За вказані роки майже в трьох тисячах населених пунктів зовсім не було народжених, питома вага населених пунктів в яких відсутні діти до п'яти років, у загальній кількості сіл становить 9%, молодь у віці 16-35 років - 5% сіл.
Характерною особливістю розвитку сільських територій є акцентування уваги на стратегіях ендогенного розвитку, що передбачає використання потенціалу місцевих людських, інституційних і фізичних ресурсів з метою створення для сільських жителів нових можливостей працевлаштування та стимулювання нових видів економічної діяльності.
Щодо внутрішніх перспектив населення та розвитку сіл, то деякі села Черкащини, Полтавщини, Херсонщини та інших областей України приречені на вимирання, через відсутність молодого покоління. Історично в сільських сім’ях народжувалося більше дітей, ніж у містах, і села були основними постачальниками трудових ресурсів для міст. Ця традиція не збереглась, і низька народжуваність, в свою чергу зумовила старіння нації та обезлюднення населених пунктів. Проблема полягає, перш за все, у тому, що у сфері сільського господарства започаткувалась тенденція зниження чисельності населення працездатного віку, відбувається природне скорочення чисельності населення. Майже кожний сільський житель досягнув пенсійного віку. За останні п'ять років в селах народилось майже у два рази менше людей, ніж померло. За вказані роки майже в трьох тисячах населених пунктів зовсім не було народжених, питома вага населених пунктів в яких відсутні діти до п'яти років, у загальній кількості сіл становить 9%, молодь у віці 16-35 років - 5% сіл.
Характерною особливістю розвитку сільських територій є акцентування уваги на стратегіях ендогенного розвитку, що передбачає використання потенціалу місцевих людських, інституційних і фізичних ресурсів з метою створення для сільських жителів нових можливостей працевлаштування та стимулювання нових видів економічної діяльності.
Щодо внутрішніх перспектив населення та розвитку сіл, то деякі села Черкащини, Полтавщини, Херсонщини та інших областей України приречені на вимирання, через відсутність молодого покоління. Історично в сільських сім’ях народжувалося більше дітей, ніж у містах, і села були основними постачальниками трудових ресурсів для міст. Ця традиція не збереглась, і низька народжуваність, в свою чергу зумовила старіння нації та обезлюднення населених пунктів.