Складно розмірковувати над таким поняттям, як “доля”. Я часто чую це слово від дорослих. Але вони розуміють долю зовсім по-різному.
Одні кажуть, що від долі залежить все. Ну, майже все. Хтось щасливий та заможний – значить, доля ставиться до нього прихильно. А з кимось стався нещасний випадок – що ж, така доля. Дівчина не може вийти заміж – значить, в неї самотня доля.
Згідно з такими поглядами, лиха доля часто преслідує цілі народи. Зокрема, тяжко жилося українському селянству під владою іноземців.
А інші люди говорять, що свою долю людина будує сама та сама визначає її. Не може дівчина вийти заміж – значить, занадто пихата та егоїстична. Або, навпаки, занадто скромна та боїться вийти на вулицю. Якщо кинули недопалка або запаленого сірника, то станеться пожежа.
Усе визначено діями самої людини, на все є зрозумілі причини.
Особисто я вважаю, що в кожної людини існує доля. Адже хтось народжується в родини президента, а дехто – у батьків-наркоманів. Але я певен, що свою долю та долю інших можна змінювати на краще.
Замість того, щоб скаржитися на долю, можна діяти задля кращого.