Відповідь:
Звістка про те, що у них відбирають землю приголомшила обох - І Чіпку, і його матір. В той час, коли у Чіпки ця звістка викликала обурення і жаль за своїм добром, своєї працею і надією, то Мотрю вона прибила, ніби молотом. Мотря, здається, ніби з життям попрощалася, коли почула новину, що знову якийсь чоловік з Дону забирає у неї не просто землю, а її майбутнє, надію.
Пояснення:
Мотря миттю обернулася, глянула на Чіпку та й отетеріла. . . Хоч вона й дивилася, та нічого не бачила, не розуміла.
Одно невеличке слівце "Дін", як молотком, ударило її в голову. . . Пам'ять у неї зразу прокинулась і нагадала, що вже раз прийшла була до неї лиха година з Дону, котра перевернула все її життя, та й кинула бідувати на старість. . . "Чи не нова, бува, прийшла знову з того проклятого Дону? " — думала Мотря, глядячи на сина, хоч нічого й не бачила, бо у віччю в неї почорніло, затуманилось. . .