Письменник народився 10 листопада 1759 в Німеччині в місті Марбах-на-Неккарі. Батько Шиллера був полковим лікарем, а мати походила з родини пекаря. Його дитинство і молодість були проведені у відносній убогості, хоча він і зміг вчитися в сільській школі і у пастора Мозера.
У 1773 році він вступив до військової академії, де спочатку вивчав юридичну справу, а потім медицину. У академії Карла за найменшу провину вихованців карали різками або саджали
Його перші твори були написані під час навчання. Так, під впливом драми Лейзевіца він написав драму «Космус фон Медічі». До цього ж періоду відноситься написання оди “Завойовник”.
1780 він отримав посаду полкового лікаря в Штутгарті, по закінченні академії.
У 1781 році він дописав драму «Розбійники», яку жодне видавництво не брало. В результаті він видав її на свої гроші. Згодом драма була гідно оцінена директором Мангеймського театру і після деяких коректив поставлена на сцені. Це була перша п’єса Ф. Шиллера, поставлена на сцені.
Прем’єра «Розбійників» відбулася в січня 1782 і мала великий успіх у публіки. Після цього про Шіллера заговорили як про талановитого драматурга. За цю драму письменник був навіть удостоєний звання почесного громадянина Франції. Однак у себе на батьківщині йому довелося відсидіти 14 днів на гаупвахті за самовільну відсутність з полку на виставу «Розбійників». За те, що він намагався потрапити на спектакль “Розбійники” у 1783 році він отримав заборону на написання будь-яких літературних творів (крім медичних).
Ця ситуація змусила Шиллера в 1783 році покинути Штутгарт. Так йому вдалося дописати дві п’єси, розпочаті до втечі: «Підступність і кохання» і «Змова Фієско в Генуї». Ці п’єси були згодом поставлені в тому ж Мангеймськом театрі.