Які зміни в розвитку освіти відбувалися під час «довгого ХІХ ст. » Дайте розгорнуту відповідь

Європейська культура XIX століття - складний, бурхливий, настояний на сперечаннях період розвитку західноєвропейської культури і образотворчого мистецтва у 19 ст. Як і в 16 ст. початок дев'ятнадцятого сторіччя не нагадував його кінець. Початок сторіччя пройшов під пануванням консервативних форм класицизму та ампіру, що прийшли ще з 18 ст. та обслуговували панівні класи суспільств та військову еліту.

Але пройшла швидка зміна декількох стилістик без створення якогось одного напрямку. Лише наприкінці 19 ст. частково функцію головного стилю перебрав на себе народжений модерн (сецесія), що однак, співіснував з декількома швидкоплинними стилістиками на кшталт декадансу, символізму, пізнього імпресіонізму, постімпресіонізму, застарілого неокласицизму, різних форм реалізму. Новий період піднесення отримав західноєвропейський пейзаж, парадний портрет, але втратили власні панівні позиції релігійний живопис, історична картина, народився феномен легковажного і у стані занепаду салонного мистецтва та академізму. Але народились і критичні тенденції на кшталт критичного реалізму (у Російській імперії) та тенденція до демократизації графіки («Злочини війни», французька афіша) та частково живопису. Надзвичайне піднесення пережили буржуазний цирк та опера, інструментальна музика, романс, концертна діяльність.

Повсякденне життя і Культу́ра XIX столі́ття

Прискорення історичного процесу приводить у XIX столітті до нового якісного стрибка в порівнянні з початковим періодом Нового часу. Європа пересіла з кінного диліжанса в «Східний експрес», з вітрильника на пароплав і на кінець сторіччя підійшла до того, щоб літати в повітрі і плавати під водою. Телеграф зв'язав європейські країни і США з найвіддаленішими куточками планети. Наука проникла углиб речовини і в таємницю еволюції живої матерії. То був вік науково-технічного перевороту і бурхливих соціальних потрясінь, але разом з тим — найбільших гуманістичних і естетичних завоювань та утопічних помилок розуму.

Змінювався сам вигляд світу. Величні собори, розкішні палацові резиденції, скромніші «дворянські гнізда», невеликі поселення ремісників перетворилися в прекрасні, але все ж пам'ятники феодальної епохи, що назавжди пішла в минуле. Носіями нового стали великі промислові міста з їх заводами і фабриками, залізничними вокзалами і лініями метро, особняками багатіїв і нетрищами, дохідними будинками і будиночками бідняків, публічними бібліотеками, музеями і комерційними видовищними закладами : театрами, танцзалами, концертними естрадами.

Рівень досягнень і їхня роль в сучасній системі усіх цінностей зображає вже той факт, що при характеристиці XIX ст. часто використовують термін «класичний»- це вік класичного капіталізму (вільної конкуренції), класичної філософії, класичного природознавства, класичної літератури і музики… Релігія, що відбувалося з нею?