аналіз "Чи не той то хміль" зі всіма гіперболами і тд. ​

Експозиція: розповідь про Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем.

Зав’язка: застереження гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води.

Кульмінація: перемога над ворогом.

Розв’язка: «Утікали вражі ляхи…».

Художні засоби «Чи не той то хміль»

Метафори: «Хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати».

Епітети: «вражі ляхи», «Золота Вода», «хороша врода», «орду татарськую»;

Гіпербола: «Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду,— Гей, не один лях лежить Головою у воду».

Повтори: «Чи не той то хміль?», «Ой, той то Хмельницький», «…вражі ляхи».

Риторичні запитання: «Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?», «Що у пиві кисне?».

паралелізм: хміль – Богдан Хмельницький («Чи не той то хміль» – «Ой, той то Хмельницький»);

Тема «Чи не той то хміль»: оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.

Ідея «Чи не той то хміль»: уславлення гетьмана як захисника народних інтересів.

Основна думка «Чи не той то хміль»: народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях