напишить пожалуста про івана франка як він любить свій народ свій край​

Не можна не помітити, як біснуваті бандерівці за своїми сходками тягають портрети зрадників Бандери і Шухевича і затягують, чомусь, Тараса Шевченка. Великий поет Малоросії Тарас Шевченко не знав такої національності, як українець і в паспорті писався "православний Малоросіянин", все життя прожив в Росії і зокрема, в столиці Петербурзі. Потрібно зауважити, що бандерівцям мав бути ближче великий русинський поет, письменник, громадський діяч, вчений і політик Іван Франко, який у 1856 році народився в родині сільського коваля Якова Франка в селі Нагуєвичі поблизу Львова. Але вивчаючи біографію великого русина Івана Франка приходиш до висновку, що не дарма бандерівці відштовхують від себе видатного русинського письменника, поета, вченого, політичного і громадського діяча. В молодості, будучи студентом Львівського університету Іван Франко примикав до політичного студентського гуртка Російської спрямованості "москвофіли". Львівський університет був багатоликий за національностями, де крім русинів, малоросів, українців, яких була меншість, навчалися ще поляки, німці та євреї. І хтось зрадив "москвофілів" австрійським жандармам. Івана Франка заарештували. У в'язниці він зазнав катувань, знущань, а після виходу на свободу він дізнався про своє відрахування з Львівського університету. Правда, університетську освіту він отримав у Відні. І арештів він піддавався ще два рази.

За своїми політичними поглядами Іван Франко був близький до марксизму, перебував у радикальній Соціалістичній партії Галичини, і українізацію своєї Батьківщини, яка була спрямована Австрією проти Росії він прийняв негативно. Іван Франко навчався на російській літературі і одного разу написав:"твори російських письменників пробуджували нашу совість, будили в нас людину, будили любов до бідних і пригноблених". Він із захопленням читав і перечитував Пушкіна, Лермонтова, Достоєвського, Чернишевського, Гоголя, Льва Толстого. І з національного питання у Івана Франка була тверда визначеність. Тоді українцями називали тих з Галичини, хто продав православ'я і прийняв греко-римське уніатство. Одного разу у своєму щоденнику Іван Франко записав: "мене сьогодні кровно образили, мене обізвали українцем хоча всі знають, що я - РУСИН. "І пізніше він напише:" не люблю українців. . . Так мало між ними знайшов характерів, а так багато дріб'язковості, тісної заскорузлості, лукавства і гордині, що дійсно не знаю за що повинен я їх любити. . . "Звичайно, це він писав про уніатів. Українці-ім'я релігійного значення, причому греко-римського вінегрету, якого ще в світі не зустрінеш. І Бандера і Шухевич - сини уніатських священиків і православним русинам їм не по дорозі. Іван Франко про таку створену поляками та австрійцями Україну ще пише:". . . Так мало здатну до політичного життя на власному смітнику, таку плідну на перевертнів самого різнорідного сорту. . . "

Так, є за що бандерівцям не злюбити Івана Франка. Він бачив їх зсередини і бандерівці це розуміють