Епоха Відродження — період в історії культури Західної Європи, який почався в Італії в кінці XIII століття, зайняв в більшості європейських країн XIV—XVI ст. , а в Іспанії та Англії тривав до початку XVII століття.
Культура епохи Відродження охопила Італію, а її центром була Флоренція. Вперше термін «відродження» вжив відомий архітектор, історик мистецтва і художник Джорджо Вазарі в своїй праці «Життєписи найбільш знаменитих живописців, скульпторів і зодчих».
Але чому епоха названа Відродженням? Справа в тому, що вона спиралася на Античність, і Відродження на початковому етапі малося на увазі як відродження Античності. Пізніше воно мало на увазі під собою відродження людини, гуманізму. Це неповторна та унікальна культура, яка залишила по собі безліч шедеврів. Виділяють два типи Відродження – Північне Відродження і Італійське Відродження.
Особливості епохи Відродження виражені в її рисах:
гуманізм
антропоцентризм
Нове ставлення до світу
Відродження античної філософії і античних пам’яток мистецтва
Модифікація християнської середньовічної традиції