Як автор документа пояснював причини переселення українських селян у степові землі Сірого Клину?З розповіді землеміра М. Бондаренка про українських переселенців Сірого Клину: «Сам Омськвиглядає як московське місто, але базар і ярмарок балакають українською мовою. . . Бажання московського уряду “розпорошити” українців і розчинити їх поміж росіянами розбилось почасти обнебажання росіян селитися в степах. Коли прийде українець просити місце під оселю, його запитують: “А куди б ти хотів переселитись?” – “Та так, щоб хліб можна їсти”, – відповідав українець. Колиж росіянину поставити подібне питання, той почне вимагати, щоб і ліс був, і вода, та й від містаблизько або від залізниці. . . Розраховував московський уряд також на білорусинів як на обрусителів. Хоч план уряду з Петербурга не виконувався, як правило, але був виняток, де справді населяли село по плану. Людність такого села за національностями виглядала так: 40 % українців, 30 % росіян і 30 % білорусинів. 30 % росіян і 30 % білорусинів створять більшість, але на практиці вийшло інакше, бобілорусини відразу ставали на бік українців. Вони й старались як у мові, так і у всьому іншому бутиподібними на справжніх українців. Селився кожен коло своїх земляків, і вже по зовнішньому вигляду можна було пізнати, хто яку частину села населяв, причому білорусини селилися разомз українцями, обмазували свої хати білою глиною й ходили до спільних колодязів з журавлями поводу. . . Про місцевість на південь від залізниці – Акмолінська область, Семипалатинська й ін. та й проЗелений Клин можна з певністю сказати, що якби туди привезли сонного чоловіка й коли б вінпрокинувся десь в середині, скажімо, Акмолінської області, то він би думав, що знаходитьсяв Україні, і якби його щось і вразило, то лише заможність селян, хліборобські машини по дворахта великі відстані від села до села. Зрештою Україну скопійовано точно. . . »