ВІДПОВІСТИ НА ПИТАННЯ ДО ТЕКСТА - Якою була головна мета навчання за Бібіковим?-Як ви вважаєте це було правилом для всіх,чи тільки ініціатива окремого чиновника?-Чому застосувались тілесні покарання навіть для дворян? Як це пов'язано з метою навчання?- Як змінилися покарання? Як ви вважаєте чому? Які з них були більш дієвими?текст: Зі спогадів В. Шульгіна, відомого київського видавця і громадського діяча про прощання з дворянством генерала-губернатора Д. Бібікова, який отримав нову посаду в Петербурзі. У великій актовій залі були зібрані всі вихованці київських гімназій. Увійшов генерал-губернатор… Почалась команда учням: «лягай, вставай, спи, хропи, сідай». Коли всі ці накази слухняно як однією людиною було виконано, генерал-губернатор звернувся до предводителів дворянства: «Дивіться, ось що означає покора, і ось так я вчу дітей ваших. Чи задоволені ви?» І вся маса шитих дворянських мундирів мовчки низько вклонилась…»Зі спогадів В. М. ХижняковаРізка, взагалі, тоді не вважалась в очах гімназистів ганьбою. В нашому класі були «діди», які ніколи не вчили уроків, щоденно отримували одиниці… і яких сікли майже кожної суботи. При цьому з їх вуст не зривалося ані зойку і повертались вони до класу з переможним виглядом. Ми, малі, побоювались їх і дивились на них з пошаною , як на героїв». Зі спогадів К. Паустовського«Наглядачі повинні були слідкувати за поведінкою гімназистів та доповідати інспектору про їх всілякі провини. За цим відбувались кари – залишення на годину або дві «без обіду» (інакше кажучі, томливе сидіння в порожньому класі після закінчення уроків), четвірка за поведінку та, нарешті, виклик батьків до директора. Ми більш за все боялися цієї останньої кари. У старших класах існували й інші покарання: тимчасове виключення з гімназії, виключення з правом подальшого навчання й найстрашніше – виключення з «вовчим квитком», без права вступу потім в якусь середню школу. ​