Написання Біблії розпочалося давньоєврейською мовою і тривало майже 1600 років, починаючи від 1513 року до Н. Х.
У ньому брали участь 40 різних людей – пастухи, рибаки, царі, пророки, лікар.
До Старого Заповіту увійшло 39 книг.
Перші п’ять («Буття», «Вихід», «Левіт», «Числа», «Повторення закону») написав пророк Мойсей.
Єврейською вони називаються «Тора» – закон, – і описують історію ізраїльського народу.
Далі йдуть книги історичні, навчальні й поетичні, серед яких привертає увагу Книга Псалмів.
Вона складається з 150 псалмів, створених за 2000 років до Н. Х.
Далі до складу Старого Заповіту ввійшли Книги пророків.
Друга частина Священного Писання складається з 27 книжок Нового Заповіту.
Вони з’явилися вже після Різдва Христового, яке звіщали пророки.
Писали їх натхненні Святим Духом учні самого Ісуса Христа.
Йдеться про чотири Євангелія – від Матвія, Марка, Луки та Іоана, написані в кінці першого століття. Сюди ввійшли також «Діяння святих апостолів» (автор – апостол Лука), «Послання апостола Павла», Соборні послання та «Об’явлення» Іоана Богослова.
У цій частині Біблії викладені нові завіти й обітування Божі людям, розкривається новий «союз» Бога з людиною, що грунтується на крові й стражданнях Ісуса Христа.
Отже, Бог є Автором Біблії.
Це ми можемо побачити в тому, що Біблію писали зовсім різні люди, що жили в різні століття і навіть тисячоліття, що мали різну освіту і соціальне становище, були виходцями з різних національностей і культурних традицій – і між тим, що вони написали немає протиріч.
Навпаки, вони тільки доповнюють один одного, сприяючи більш глибокому розумінню суті істин викладених у Біблії.
ровно 15