визначте передумови Великого Переселення в Римі ппжпжжпжпж ​

Причиною переселень був розпад родоплемінного ладу варварських племен, що супроводжувався збільшенням чисельності військ. дружин та влади вождів, які потребували військ. здобичі, нових земельних володінь. Прологом в. п. н. були Маркоманська війна (166– 180) та переселення готів на межі 2–3 ст. до Чорного М. , де утворилися вест- та остготська д-ви. Власне доба в. п. н. починається з 375, коли гуни розбили остготів 0Германаріха й витіснили вестготів у Мезію (давня країна, що існувала між нижньою течією Дунаю і Балканськими горами), де ті невдовзі повстали проти Рим. імперії та 410 оволоділи Римом. 418 вестготи заснували Тулузьке королівство на землях Пд. Галлії (Галлія – істор. область в Європі, що включала тер. сучасних Пн. Італії, Франції, Люксембурга, Бельгії, ч. Нідерландів і Швейцарії) та Iспанії. Вандали й алани, що оселилися на поч. 5 ст. в Iспанії, були змушені переправитись у Пн. Африку (439). В серед. 5 ст. алемани захопили тер. сучасних Пд. Німеччини, Швейцарії та Ельзасу, а бургунди утворили королівство з центром у Ліоні (нині місто у Франції), що обіймало весь бас. р. Рона. Наприкінці 5 ст. сформувалася Франкська д-ва на тер. Галлії; англи, сакси і юти утворили низку королівств у Британії. 452 гуни під проводом Аттіли спустошили Пн. Iталію. 455 вандали пограбували Рим. Після падіння 476 Зх. Рим. імперії відбулися останні переміщення герм. племен. Наприкінці 5 ст. остготи, переселившись із Паннонії, утворили д-ву в Iталії. 568 Пн. Iталію захопили лангобарди. Заключна фаза в. п. н. належить до 6–7 ст. і пов'язана зі слов'ян. колонізацією Подунав'я та Балканського п-ва, де згодом виникли нові д-ви – Болгарія, Хорватія, Сербія, Великоморавське князівство.